Чи напували мріями дощі?..

з рубрики / циклу «НА СВІТАНКУ ДОБРОГО СЛОВА»

Як світлосонна лірика душі,

Знайшла оселю в нетрях бездуховних?

Чи напували мріями дощі?

Ти світишся: і внутрішньо... і ззовні.

Засліплює бува дзеленьк монет

І начебто не ти - життя володар.

Хоч вибирираєш сам собі багнет,

Інстинкти притупляючи природні.

Життя-буття проходить поміж нас

Не будуть "завтра" - клонами "сьогодні",

Тому люби душею повсякчас!

Скульптури навівають сум холодний.

І їм всміхнись, і голубам навколо,

Нуртуй прекрасне, крізь шаленства грим.

У промінчатах першосвітанкових,

Що крилами торкаються до рим.

Візьміть участь в обговоренні

05.09.2014 08:29 Деркач Олександр => ©

Гарно...промінчата))

04.09.2014 13:48 Якобчук Павло => ©

Крила рим та світлосонна лірика душі. Зворушить навіть "німого".

02.09.2014 22:49 Ганна Коназюк => ©

Прекрасна лірика!!! Дуже світла! Словом, "Світанкова"...)))
Чудово!

Люблю твоє проникливе слово! Коли через розумове сприйняття - наступає душевне) Все-таки твоїх рим хтось торкає крилами)

Красива світлосонна лірика!

якраз для вранішнього прочитання така світлість...спасибі)

гармонійний вірш такий. дуже сподобався