Боїнг

з рубрики / циклу «Про долю»

Свиснув рак – земля здригнулась,

Страшне дійство відбулось,

Вся планета вмить жахнулась,

Це все правда, не здалось.

Не одна родина плаче,

Проклинає сатану,

Він від радості аж скаче,

Що затіяв цю війну.

Плаче в Україні мати,

І в далекій стороні,

Де тіла дітей шукати?

Лиш живі приходять в сні.

Всі ті жертви безневинні,

І за що така наруга?

Ми молитися повинні,

Щоб одумався катюга.

Мав він ціль та трохи схибив,

Не туди певно попав,

Репутацію геть згудив,

Трохи крила поламав.

Безневинні впали з неба,

Пошматовані тіла,

Схаменіться, не треба,

Досить на землі вже зла.

Душі чайками літають,

Та кричать кувик-кувик,

Мовби в Бога все благають,

Щоб той вбивця з землі зник.

Вічна пам`ять загиблим у страшній трагедії!

м. Славута,