Дозволь мені помріяти рано, вранці,
Ще в пам`яті живий уривок сну...
Не хочеться з обіймів ковдри вириватись,
Зігрітий шовк.
Думки у записну.
Дозволь мені помріяти з тобою.
Осінній ранок так повільно настає.
Бліде і неяскраве світло,
Незрозуміти.
Видно чи сумне?..
Дозволь мені у мрії полетіти,
В природній стиль в багатство кольорів,
У пору бабиного літа,
У пісню відлітаючих птахів.
Дозволь мені намріяти з тобою,
Умитий сонцем день в убранстві золотім,
Де є реальність, почуття, де є розмова,
Де незвичайне бачиться в простім.
Дозволь мені відчути свої мрії.
Закутав вечір у фантазію свою,
Де сподівання, де бажання, де надія,
Де віддзеркалиться живий уривок сну...
