Монолог Блазня
1З циклу “Химерний світ“ (фрагмент)
Із сутінків Химерного Світу з’являється БЛАЗЕНЬ.
Б л а з е н ь. Я бачив жінку, яку розлюбили…
Вона стояла на сцені невеличкого зеленого театру. Перед
нею колихався натовп, натовп розлюблених жінок… Зовсім
молоденькі, молоді, середнього віку, літні.., усі вони
зачаровано слухали.
Я слухав жінку, яку розлюбили…
- Я кохала…Несамовито…Нестямно…
А він – кохав, любив, розлюбив… Морок, смерть заживо.
Інший чоловік…Відродження…Нове кохання
Душа і серце волали: “Годі! На коханні - хрест! Ніколи! Ніколи!”
Душа і серце бриніли: “Любий! Нове кохання! Нове життя!”
А потім – знову: “любив – розлюбив – любив – пішов”..,
кружляння по колу, по колу страждань…
Аж раптом я зрозуміла – УСЕ ГАРАЗД!
Любі мої, подруги мої, сестри мої, повірте – УСЕ ГАРАЗД!
Ви кохаєте не чоловіка, ви кохаєте КОХАННЯ, а Кохання любить Вас, а Любов кохає Вас!
Любов втілюється в оболонку, в оболонку чоловіка!
Не існує “розлюбив”, оболонка не здатна ані любити, ані розлюбити. Це Кохання приходить і любить, потім воно відходить… Не назавжди…Воно повертається в іншій оболонці. Кохання завжди з вами!
Кохання любить вас, Любов кохає вас! Неначе комета, яка спалахує, відлітає, повертається і палає знову!
Оболонка-чоловік, то величина змінна, Кохання-Любов, то величина постійна…
Я бачив жінку, яку розлюбили…
Струнка, чарівна, прекрасна…Її очі світились співчуттям, любов’ю, щастям…
- Подруги мої, сестри, розправте плечі, посміхніться, відчуйте, що ви кохані! Кохання любить вас, Любов кохає вас! Не засмучуйте Кохання нещасливим виглядом, не ображайте Любов!
Невтішні жінки трохи ожили, почали розходитись…
У очах, що раніше були “наче холодна зола”, жевріло світло сподівання.
Жінка, яку розлюбили, ридала за лаштунками…
- Заспокойся, - казали їй. – Ти знову подарувала надію стражденним…
- А хто подарує надію мені!? В мене не виходить жити так, як проповідую. Я не можу відділити кохання від образу чоловіка, який давно вже не гідний цього.
Але якщо мої слова комусь допоможуть, я буду проповідувати і надалі! Я допомагатиму людям, але хто допоможе мені!? – І вона знову зайшлася риданнями…
Я бачив жінку, яку…
Химерний БЛАЗЕНЬ зненацька щезає у химерних сутінках Химерного Світу…
P. S.
Це – лише фрагмент. Монолог містить чимало суперечностей.., можна зробити багато критичних зауважень…
Але таке життя, наше химерне життя…