Причинна
Уривок з поеми “Калинова гілка “
Я кохала.., я досі кохаю..,
Він кохання за вітром пустив…
То ж чому і навіщо страждаю? –
Він зв’язав, зчарував, полонив…
Як його відірвати від серця -
Навіть думка породжує страх,
Сенс життя розпадається, рветься,
Муки, сльози, страждання і жах…
А терпіти – не бути живою,
Я рвонулась, та тільки дарма:
Він два серця забрав із собою,
В мене – жодного серця нема!
Від кохання – руїна та згара*,
Я на згасле кохання молюсь,
Я – огидна, потворна примара,
Я до Світла вертатись боюсь…
Плач і регіт в болотах витають…
Рятувати безумну – дарма!
Божевільно,
всім серцем кохаю,
Хоч і серця давно вже нема!
