31.05.2013 16:39
for all
233 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ігор Рубцов

Сердитий монолог доброго українця

Вічне мистецтво

               Старухою скулилось.

Все не від серця,

               Брудом замулилось.



Пекло провіщують,

               Голос зриваючи;

Націю знищують,

               Нас розважаючи.



КУчма волосся,

               Пісня, як марення:

Хай безголосе,

               Зате - пропіарене.



Різному мотлоху

               Віддано почесті -

Мінімум одягу,

               Максимум пошлости.



Пишні паради

               З безумними звуками,

Безліч порад

               В інтерв`ю з недоумками.



Диких фанатів

               П`яні процесії.

Хто провокує

               Їх на агресію?



Що-б я робив

               З чільникАми роздрАю?

Певно-б, закрив,

               Та мене не питають.



Донецьк, 4 листопада 2007 року


___________

Давно написано ще непевною рукою, без дотримання законів красномовства у поезії. Але, наважився викласти. Хай буде.

Публікації: Ігор Рубцов

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.06.2013 23:07  © ... => Олександр Новіков 

От і добре. Також і Вам вдячний до глибини серця! 

 04.06.2013 23:07  © ... => Світлана Рачинська 

Йой! Перехвалите. Вельми вдячний! 

 02.06.2013 10:31  Олександр Новіков => © 

сподобалось 

 31.05.2013 20:31  Світлана Рачинська 

Чудово що наважились... Сильний вірш! Навіть серце в такт до рими забилося!Чудово!