Мигдаль
З циклу “Химерний світ”
Затишна кав’ярня.., лагід-вечір..,
Забуття несуть музичні ритми..,
Дівчина за столиком самотня
Спокою не знає та розради.
Рідна домівка далеко..,
Смуток на серці, печаль..,
Сад навесні прокидався,
І розцвітав мигдаль…
Темне місто – пастка величезна..,
У юрбі – неначе у пустелі..,
Не підходять хлопці до красуні:
Дивне світло у очах лякає.
Рідна домівка далеко..,
Смуток на серці, печаль..,
Сад навесні прокидався,
І розцвітав мигдаль…
Невеличка чепурна оселя,
Мерехтливий світлячок лампади,
Дівчина нарешті відпочине –
Сон здолав її, міцний, глибокий…
Ближче домівка далека,
Спить на вустах “люблю“,
Ледве вловимий запах
Гіркого
Мигдалю…
