Так, Перемога в кожного своя. Той, що просто пішов туди, нічого не зробив, ні в кого не попав, просто був - уже герой. Бо там не з медом. А раз він пішов - то вже переміг! Себе в першу чергу. Бо хто хоче гинути? А він переміг! І тим доклався до майбутньої загальної перемоги! І Ви кожним віршем до неї докладаєтесь! Бо ті, хто їх прочитали, думаю, не будуть сидіти сиднем. Хто піде, гроші перерахує, хто сітку сплете маскувальну. І вже менше наших там ляже. Як отам? "Дни и ночи битву трудную вели - этот день мы приближали, как могли!" Повірте, ці рядки і про Вас.
Герої не вмирають. Плаче наша Україна. Плачуть її люди. Страшні часи. Але ми повинні їх подолати. Подолаємо. Так хочеться сказати, що все буде добре, правда ж?