04.10.2014 15:41

для всіх

399

9 | 9

 © Тетяна Чорновіл

Обмін полонених

з рубрики / циклу «ЗАЯТРИЛОСЬ КАЛИНОВЕ ГРОНО»

Цей день, як всі, тривогою почався, 

Знов слух про обмін звідкись просочився, 

Хоч кожен знав, що можуть терористи

В останню мить угоду відмінити, 

Як не по їх складеться щось у списках.

В автобус «просять» штурханом у плечі

По кількості в потрібному форматі.

Зміїться в гущу присмерку дорога, 

І ось зупинка на шосе безлюднім –

У охоронців зброя наготові.

Ген в сяйві фар за кілька сотень метрів

Машини з рідним прапором маячать, 

Й обабіч полонених терористів, 

У більшості «наружності крємльовской», 

Шикують у колону згідно списку.

«Переговорщики» з обох сторін за знаком

На середину віддалі зійшлися.

Обидва хоч і друзі по Афгану –

Тепер їм домовлятись ох непросто

Під дулами ворожих автоматів.

Та пункти всі дотримані формально, 

І списки переглянуті вже вкотре.

Шикується до обміну колона, 

А по боках – злостиві конвоїри

З надсадним криком «Шевелись! Быстрее!».

Іти «быстрее» трохи не виходить

У того он, пораненого в ногу, 

Котрого тижнів три без лікування

У ямі разом з іншими тримали

В надії чи на обмін, чи на викуп.

Його товариш і сусід по ямі

Підтримує одною лиш рукою, 

Бо другу терористи відрубали, 

Коли у шалі нелюдської люті

Тату уздріли «Слава Україні».

Понівечених тілом та не духом, 

Мов крам, зміняли воїнів безстрашних, 

Що боронили рідну Україну, 

На зграю окупантів по контракту

І тих, хто радо ворогу продався.

Та все ж збулося! Наших полонених

Крізь ніч везуть з катівень на свободу.

Лиш той, якому голову відтяли, 

Коли не став з наказу на коліна, 

Упав у трави чистою росою.