10.10.2014 22:07
для всіх
185
    
  1 | 1  
 © Яна Бурмістр

Я вернусь...

Когда-нибудь - я буду далеко

И ты одна останешься, наверно...

Я понимаю, тебе будет нелегко, 

Но там вдали, я буду тебе верным.


Когда-нибудь - получишь ты письмо

Не от меня, но обо мне в нем строки...

Сотрешь слезу и бросишь взгляд в окно, 

Поняв в тот миг, как в мире одинока.


Когда-нибудь - останешься одна, 

В потоке дней, людей рядом прохожих...

В доме пустом одна лишь тишина, 

Ты и она - вы чем-то с ней похожи.


Когда-нибудь - вернусь к тебе домой, 

И пусть снега метут передо мною...

Ведь знаю то, что я навеки твой, 

Лишь для тебя живу, одной тобою.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.08.2015 11:25  Ксюша => © 

Чудовий вірш! Гарно написано та чуттєво!Молодець*

 11.10.2014 10:49  Світлана Рачинська => © 

Як красиво, самовіддано і щиро... У історії кохання( надіюсь, взаємного!) цього героя - просто необхідний хеппі енд)  І так хочеться їм набажити, напророчити від душі щасливої розв"язки! Чудово...