АБЕТКА ВИВЧАЄ ПРИРОДУ УКРАЇНИ
Урок географії у класі абетки доручили провести Діалектології. Як вона не відмовлялась через неслухняність абетівців, але нічого не вийшло: Знак оклику гримнув на неї, відтак переконав, що такий клас – то честь для Діалектології. А потім несподівано ще й поцілував у щічку. Діалектологія зашарілась, зраділа душею, і з таким піднесеним настроєм вирішила провести урок географії неповторно, творчо, незабутньо для абетівців.
- Якщо нам треба провести урок, присвячений природі України, то ми підемо надвір, на лоно тієї природи! – сказала вона.
- Ура-а!!! –зарепетували У і А. Між ними вклинювала свій рик Р. До неї жартома підскакував М’який знак, виходило: «Урья!..». Всі сміялись. Не втрималась і сувора Діалектологія – засміялась. І якось їй після цього легше стало, бо учні виявились хоч і жартунами, але до неї доброзичливими.
Тим часом клас підійшов до Яруги, у затишку якої літали хрущі, джмелі, стрибали коники…
- Яка мальовнича Яруга! – вигукнула Я.
- Не «Яруга», а Крутояр! – заперечила К.
- Ні те, ні інше. Це – Байрак! – сказала Б.
- Не сперечайтесь! Це – Западь, – спокійно мовила З. Ходімо краще трохи далі. Пані Діалектологіє, можна?!.
- Підемо, але спершу нагадаю вам усім, що ви назвали Яругу іншими словами. І вони всі правильні. Мали рацію і Я, і К, і Б, і навіть З.
- Ой-й!!! Що це таке велике летить і так страшенно гуде-дзижчить? – заойкали якісь літери-подружки.
- Не бійтеся Хруща. Це хороша комаха. Його ще називають Травневим або Майським жуком, Бумбаком, Катеринкою, Бумбаром.
- Я не «Бумбак» і не «Бумбар», і тим паче не «Катеринка», - прогудів-продзижчав хрущ. – Я – Хрущ! Затямте! Я – Хрущ!..
- Не ображайся, шановний Хруще! – лагідно звернулась до нього Діалектологія. – У цій місцевості тебе можуть називати усіма такими назвами які ти почув, а ще можуть на тебе сказати Майка, Вовчок, Бриндас… Не дивуйся, раніше окремі групи людей жили віддалено одні від одної і не завжди знали як їхні сусіди щось назвали: чи вас, комах, чи дерева, рослини.
- А-а-а! Гу-у-у! Дж-ж-ж! – відповів хрущ і полетів далі.
- Вай-вай-вай-вай!!! – залементували В, А та Й.
- Отакої! Чого ви у Трясовину заперлися? – питається у них Т.
- А мені здається – у Морокву, – зауважила М.
- У Багно! – твердо поправила Б.
- А я бачу, що вони залізли у Драговину, – продругділа Д.
- Це теж різні назви одного і того ж поняття, – заспокоїла сперечальниць Діалектологія.
Вони ще довго гуляли Яругою – Западдю – Байраком – Крутояром, начулись цікавих назв і щасливі повернулися до свого класу.