Хтось вправною рукою малює панораму вечорів,
Немов гротеск химерний, фантастичний
Реальне з нереальним переплів...
Загадані бажання,
Осінні холоди.
Далеко в невідомість листки з календарів...
Що в крилах?, які небо не торкають,
Дарований собі букет із хризантем.
Що в квітах?, які кольору не мають,
Що в роздумах, які не мають тем...
Що у словах?, які односкладові.
Де ділось сяйво живописних вітражів?
Гаряча чорна зовсім не смакує,
Мов світ з безликих муляжів.
Хтось вправною рукою намалює
Минуле і майбутнє вечорів,
Немов гротеск прекрасний і потворний,
Трагічне із комічним переплів...