Навдворі ще квітнули троянди. .

з рубрики / циклу «Вірші»

Зараз осінь, всі готові до зими, але так чекаємо весни...

Осінь заховала в мені правду,

Тишею тремтіли пелюстки.

Надворі ще квітнули троянди,

А природа готувалась до зими.

Усе змінилось - я і вся природа,

І, здається, це змінила всіх вона.

Завмирали поле, квіти, води,

Бо приходила до нас зима...

Знову тишею зустрів нас ранок,

Тишею минали теплі дні,

Пролітали журавлі над нами,

А дерева мріяли вві сні.

А слова ставали кам`яними,

Холоди пронизували всіх,

А думки ставали мов скляними,

І, здавалося, вже немає втіх.

Та природа лише тихо спала,

Набиралась сил вона вві сні,

Та й зима давно вже знала,

Що прилинуть скоро теплі дні.

І природа вже не буде спати,

Квіти знов розкриють пелюстки,

Дитинчата звірів будуть гратись,

І не буде й слуху від зими.

Але поки що сніги на полі,

Холоди корону підняли,

Вітерець тепер уже на волі,

І коней у вози запрягли.

Сонце тихо визирає у віконце,

Несміливо річечки течуть,

І сніжинки тануть у долонці,

А зима збирається у путь...