24.11.2014 15:28
18+
353
    
  7 | 7  
 © Оля Стасюк

Я - українка....

Я - українка....

з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»

Я українка з коренів волосся, 

Та тільки рік як звільнена від сну.

Я не забуду ту студентську осінь

І зиму водометно-вогняну.

Не проковтну також – забракне честі –

Зачумлений, забутий Богом Крим

Донбасівське диявольське пришестя, 

Брехню в лице і боїнговий дим.

Але коли ви в гнівному тремтінні

Про марність січня кажете на те, 

То знайте, що в моєму розумінні

У вас давно померло все людське.

Майдан не марний! Попри всі напасті

Коли це заперечите зозла –

Якби не зареклась довічно клясти, 

То вас би в ту ж хвилину прокляла.

Як був би марний, то за Схід не бились, 

А кинули б його сусідам вмить.

Змінились люди. І серця змінились.

В мені воно, як полум’я, горить.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.11.2014 18:56  Світлана Рачинська => © 

Надзвичайно... Чудово, Олю. Бракне слів.

 25.11.2014 19:30  Тетяна Чорновіл => © 

Правда твоя, Олю!
Змінились!

 24.11.2014 10:46  Олена Вишневська => © 

Олечко, чудово, що таке серце маєш!

 23.11.2014 23:08  Люлька Ніна => © 

Гарний вірш. Розумниця.

 23.11.2014 22:06  Тетяна Белімова => © 

Полум`яні рядки - за визначенням і без патетики.