Жолудепад

з рубрики / циклу «В шелесті опалого листя. Осінь»

Висять сини, могутнього нащадки.

Приходить час – зриваються, летять.

На жаль, політ у жолудів короткий:

Лиш стук об землю – і в траві лежать!

Гуп-гуп. Скрізь чути тихий їхній стукіт –

Летять нестримно у легкий туман.

Стук-стук! Мов кроки, мов по нотах звуки –

Луна, відлуння в тиші, барабан.

Упав один - уже сховавсь під листям,

А інший зник, бо вскочив у траву.

Встеляють землю осені барвисту -

До неї всі спішать на рандеву...

Від дерева убік суцільним мисом,

Що впали вже, лежать його сини.

Стоїть столітній дуб обабіч лісу,

А вітер трусить все його гілки!

Біла Церква, 9.10.2010

Візьміть участь в обговоренні

11.10.2013 08:19 Тадм

класно :)

Дякую Вам Олександре! Я сюди не захожу - а тут виявляється багато коментарів, на які я не відповів )))
Пам`ятаю цей вірш придумав, коли ходив по гриби. Він у нас край лісу стоїть! От він мені і настукав цього вірша, поки донька жолуді збирала під ним!

Зайшов - назва ВІДПАД, тай вірш викликав цікаві асоціації



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ