16.12.2014 20:38

лише 18+

165

1 | 1

 © Антоніна Грицаюк

Давнішній роман

з рубрики / циклу «Про Природу»

Гортає вітер сторінки,

Давнішнього роману,

Його читаю залюбки,

В ньому нема обману.

Ми знали двох на що ідем,

Роман той швидкоплинний,

На серці біль до нині й щем,

Був той порив невпинний.

Гортає вітер сторінки,

Так швидко і без жалю,

Він все це робить залюбки,

А я й досі кохаю.

м.Славута,