Ода Сніговію

з рубрики / циклу «Гуцульська мелодія скрипки.»

Понад селом, понад селом

Хурделиця танцює,

І сніг з сніжком, і сніг з сніжком

Сріблясто візерує.

І під ногами сніг рипить

Виблискують іскринки,

Із неба падають у низ

Перламутрові сніжинки.

І в цей чарівний хоровод

У танець закликають,

Взялись за руки сніг й мороз

І весело гуляють.

Я зачарована стою

Цією красотою,

Срібні сніжиночки ловлю

Любуюся зимою.

І кличе в царство Сніговій

І титул обіцяє,

Іди за ним, йому повір

І вже тебе немає.

Красу він вашу збереже

Лиш закує в кайдани,

В одежу царську до весни

Ви будете убрані.

У шубу вдягне Сніговій

Сріблясто - синю, синю,

Парчі вам дасть цілий сувій

Намист, гірлянд на шию.

На голову одягне вам

Діамантову корону,

Покличе вас в дзеркальний храм

Звінчає із Горгонов.

Як лиш до вас зима прийде

Хурделиця завіє,

Любіть її, милуйтеся

Але не вірте Сніговію.

Любіть зиму з свого тепла

І будьте дуже пильні,

Не попадайтесь у капкан

Не закохуйтесь так сильно.