13.01.2015 01:19

лише 18+

285

4 | 4

 © Віктор Насипаний

РЕЗУС

Ходить Надя по дохторах майже ціле літо, -

Довгий час чомусь в родині в них немає діток.

Вася - муж, як хмара, ходить. Є ж проблема, дійсно.

Купа грошей, нервів, ліків. І паперів, звісно.

Люди радять – їдь в столицю. Хай професор скаже.

В чому річ, у чім проблема? Врешт - життя покаже.

Та з села у Київ їде. Там дохтори ліпші.

Стос паперів їм привезла. Може, ті мудріші.

Лікар все оглянув добре: - Так буває часом.

Краще б ви прийшли обоє. З чоловіком разом.

Може, справа з чимось іншим. Тут не бачу лиха.

А який у Васі резус? – враз питає стиха.

Надя змовкла, зчервоніла. Щось собі гадає:

- Резус той слабенький трохи. Має те, що має.

Лікар їй: - Детальніш прошу! Резус у мужчини?

Мушу знати, що й до чого. В чім ото причина?

Взяла та себе у руки: - Що ж стидатись ниньки?

Резус має муж не дуже. Кволий та дрібненький…