Сидить хлопчина на вікні

з рубрики / циклу «Про долю»

Сидить хлопчина на вікні,

Ридає він щосили,

Сльози солоні та гіркі,

Його заполонили.

«Образив хто, скажи мені,

А може щось болить?»

«Я татка бачив увісні,

Він у труні лежить».

«Не плач, онучку, це не так,

Сон йде туди, де ніч»,

«Може, бабусю, я дивак?»,

«Не в тому, любий, річ.

Татко живий, скоро прийде,

Лиш треба почекати,

Сон твій, то так, скажу пусте»,

Як біль в очах сховати?

Немає вісточки давно,

Куди вже не звертались,

Усюди, мов німе кіно,

Зневірились, здавались.

А потім знов ішли у бій,

Крутились каруселі,

«А ти онучку тут помрій»,

Новини ж не веселі.

Безвісти зник, гуде в ушах,

Серце закам’яніло,

Він йде до сина лише в снах,

Так поверніть хоч тіло.

м.Славута,