Пройдуть роки, колись я постарію...
***
Пройдуть роки, колись я постарію,
І посивіє в мене голова,
Життям тяжким напевно захмілію,
Але святим залишаться слова.
Пропише час свою жорстку потворність,
І у очах запасмурніє даль,
В поезії ж лишиться неповторність,
А у житті залишиться печаль.
Пролине все, пройде, промчить, проїде,
Лиш оглядатись зможу я назад…
Як жив, так і у смерть таку поїду,
Де жде мене, авжеж, не райський сад…
30. 05. 2013
