ПОЖОВКЛИЙ ЦВІТ ЛЮБОВІ
Сорочка з неба
Не ходи чужими вулицями слів,
Не вдягай сорочку вишиту із неба,
Не шукай притулку у моїх лісів,
В них немає місця вже для тебе.
Не кромсай пожовклий цвіт любові,
Якщо сильно любиш, то люби,
І не зловживай у прекраснім слові,
Присмаком красивої журби.
І вітрів не клич, затулись рукою,
Туги і недуги обминуть,
Зрозумієш ти, що життя любов`ю
Не вдалось нікому обмануть.
Звалищ почуттів ти не розривай,
Не лежить моя душа до тебе,
Хочеш, то люби, тільки не вдягай
Вишиту сорочку з мого неба.
06. 10. 2014
