“Гасне моя лампада…”
Зневажене кохання
Мне никого не надо, я умерла давно!
Я умерла весною, в тихий вечерний час…
Не говори со мною - я не открою глаз!
Не оживу я снова – мысли о счастье брось!
Черное злое слово в сердце мое впилось…
Гаснет моя лампада.., тени кругом слились…
Тише!.. Мне слез не надо, ты за меня молись!
Н. А. Тэффи
1
Майже дослівний переклад
Гасне, чадить лампада.., темне моє вікно,
З дому пішла розрада, вмерла душа давно…
Вже не гнітить тривога, не дошкуляє страх,
Ти не чекай нічого – пустка в моїх очах…
Не оживу ізнову, сталося так, як є,
Слово, підступне слово в серце вп’ялось моє…
Ледве горить лампада, тіні навкруг злились,
Сльози не змиють зраду, тихше, не плач, молись!
2
Вільний переклад
Зрада – кохання страта… мрячне віконне скло…
Згасла моя лампада, з тіла життя пішло..,
Вкрадливе ніжне слово, потім – брехні батіг,
Не підкорюся знову – морок в очах моїх…
Не воскресити мрію, тож не марнуй зусиль,
Душу мою засіяв злий нескінченний біль..,
Чорна образа сушить..,
сльози гіркі вгамуй,
Кайся, молись і душу, душу свою рятуй!
3
Імпровізація на тему оригіналу
- Скресла зимова крига, тебе кохаю знов,
Серцем сприйми відлигу, в душу впусти любов!
- Знову з коханням граєш, пісня звучить стара,
Наче ти сам не знаєш: клятви твої – мара!
- Бачиш, усе буяє, справдяться кращі сни,
Щастя на нас чекає, в розпалі шал весни!
- Марно весна прекрасна дивиться у вікно,
Віра в кохання згасла, вмерла душа давно..,
Кайся, хай навіть пізно, може лишився час,
Ми помремо нарізно, безвість чекає нас.
4
Парафраз (українською – переспів)
Тьма расправляет крылья, в окна струится ночь,
Сумрак души.., бессилье.., сможет ли кто помочь?
То выгонял за двери, то возвратиться звал..,
Больше тебе не верю, страшный в душе провал.
Горе идет волною, липкий терзает страх,
Может от жизни скроет каменный саркофаг?
Честно покайся..,
сможешь –
душу свою спасешь..,
Зря ты меня тревожишь: прошлого не вернешь!
