Червоний
Не приведи Господь кричати ні
в безодню?
в прірву кидати прокльони
червоний
просто зупинись
в щілину ключ уже ввійшов
непрохано зухвало і буденно
два оберти
а третього не буде
забракне слів
безпомічна вербальна каліч
холоне в грудях невимовний жаль
замерзла пристрасть візерунками на віях
а спину гріє сяйво догораючих мостів
