08.04.2015 13:39

для всіх

222

3 | 3

 © Педченко Олена

...хоч краплю любові...

з рубрики / циклу «Україна. Мандруючи обпаленими сторінками.»

Знемагаючи стогне земля, 

І втрачає свідомість від болю.

Вицвітає картина буття, 

Бо нема більше фарб у любові.

Бо куди не поглянь - всюди біль, 

Ще ненависть відсутність надії.

Вицвітає картина буття, 

І стають чорно-білими мрії.

Навкруги лише кіпоть і дим.

Ще металом засіяне поле.

Помираючи стогне земля, 

І благає, хоч краплю, любові

Харків, 04/04/2015