19.04.2015 00:41

для всіх

206

2 | 2

 © Андрій Гагін

Пробудження

з рубрики / циклу «Чарівний, дивний світ. Весна»

Початок, як витік ключа із глибини;

Що силу дає. І летіти. І жити.

Уже не спинити. Нема половини

У дійстві. Ожити, цвісти ніби квіти, 

Що скинули сонну холодну ряднину -

Розтанула в сонячних свіжих обіймах.

І тут мимоволі згадаєш родину -

Усе найдорожче, із митей безцінних.

Проникне. Наповниться сумішшю сили.

Інакшою. Новою. З тисячі крапель.

Нестримного запалу, що розтопили

Вогні у весні, у душі, у серцях.

Невидиме - видиме. Прагне щосили

Знайти своє місце, у нових роях:

Земного, відчутного, свіжої зливи…

Позаду залишиться пройдений шлях.

03.04.2015