19.04.2015 07:12

лише 18+

167

2 | 2

 © Оксамит

Ген там - далеко-далеко...

з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»

По одній ріці.., а в човнах різних, 

І на осуд людський і на суд грізний...

Затихає вода і сонце за обрій, 

Нескінченний той час і так його обмаль...

Розуміння говорить - Ніяк по-другому, 

Завертають човни, кожен до свого дому...

Розливається повінь, 

Греблю рве відчуття, 

Серце рветься від болю, 

І нема каяття...

Зацвітає латаття-квітом грішним в душі, 

У тих водах Любові, не становлять межі...

По одній ріці.., а в човнах різних

Крильми в небо високе, 

Чистих сліз-ніжність.

Невпокорена ніч-візерунок роками, 

У далекій розлуці, що лягла між човнами...

Перехресття доріг, поміж ритму мелодій, 

Смуток, радість, чекання-хвилею мрій.

Ген - далеко-далеко розлилося рікою, 

Зорепадом бажання.., 

Вірою із надій