Хвороба – це дрібниці
Захворів Петро раптово – нежить, ще й морозить.
Мріє він про лікарняне, допомоги просить.
Дістає температура та заклало вуха,
Не сприяють ані ліки, ані медовуха.
Та прийшовши до лікарні, плаче і нервує:
Хто до нього найдешевші ліки застосує?
Бо грошей немає зайвих, місяць до зарплати,
Лікуватись треба ж зараз і не нервувати!
Лікар вислухав і каже: ”Нежить – то дурниці,
Що заклало вуха й носа, - то нема різниці.
От у мене – то заклало: дім, гараж, ділянку.
То ж хвороба – це дрібниці по зрівнянню з банком.
Маша Сладкова
Маріуполь, квітень 2015
