29.04.2015 21:56
Без обмежень
160 views
Rating 5 | 2 users
 © Русин

Надворі січень – осінь вже забута...

Надворі січень – осінь вже забута,  

Й думки усе частіше про тепло… 

Та ще гладінь на річці льодом скута. 

У візерунках від морозу скло… 


Водохреще за тиждень… Потім лютий 

Закрутить хуртовинами, завіє... 

Чи зможе сонце якось натякнути 

Й подарувати на весну надію? 


А може треба березня чекати 

В примхливі дні, у сенсі непогоди,  

Коли не випускає нас із хати 

Останній тиск зимової негоди? 


Так думав я прокинувшись і, з ранку 

Тупцюючи на кухні у пітьмі,  

Готуючи із цукром кави склянку 

Для повного пробудження собі… 


А поки заськи снігу і морозів. 

Туман зрання будинки обгорнув 

Й мене чекає з хати на порозі… 

Хоча б хтось снігу білого жбурнув… 


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.04.2015 03:02  Олександр Перший => © 

Ха, а мені сподобалося. Натхненнячка Вам. 

Публікації автора Русин

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо