Всім загиблим, внаслідок політичних репресій
Тіла в репресіях понівечені були,
Та душі чисті світять нам донині,
Розкидані по тюрмах у тортурах,
За те, що віддано любили Україну.
Сини і дочки молодість згубили,
Бо прославляли палко Батьківщину,
Та свої душі не занапастили,
Хоч їх заслали до далекого Сибіру.
За рідне слово, пісню, вишиванку,
Що комунякам не здались і не скорились,
Слізьми і потом умивались зранку
В чужинськім краї й до останку бились.
Хто мав від Бога щастя пережити
Те «виховання» духу патріота,
Своїм нащадкам вміли залишити
Історії неписані полотна.
На жаль, чомусь, неначе бумерангом,
Вертаються подібні дні розправи,
Комусь уже в заваді вишиванка,
Паплюжать мову і Героїв славу.
І знов за Матір полягли Герої,
І у сльозах купається калина,
Так хочеться, щоб вже жила в спокої
Морена голодом й тортурами Вкраїна.
Так хочеться, щоб слава всіх Героїв,
Уже не знала ніяких репресій,
Молімось задля пам’яті святої,
Щоб душі їхні не тужили в піднебессі.
