Гуркоче щось! Велике і страшне…

з рубрики / циклу «Асоціації»

Сховай мене найшвидше - я благаю!

В обіймах непомітніше мине

Ота напасть, що в кроках двох від краю!

Який ще грім? Не знаю, що то є!!!

Сховай хутчіше, сил уже немає

І серце от-от вискочить моє

З тобою ж не так страшно, ти все знаєш!!!!

***

Малюк злякався – часто так бува

Шукає прихистку довірливо в обіймах…

Й різниці в принципі нема:

Комаха/слон…емоція ж бо спільна….

Харків, 17.05.2015

Візьміть участь в обговоренні

20.05.2015 15:08 Анна Ольтенберг => ©

Гарно!) Трепетний вірш)

19.05.2015 22:44 Панін Олександр Миколайович... => ©

Рідні обійми - найкращій прихисток.

19.05.2015 18:29 Тетяна Чорновіл => ©

Зворушливий і віршик і картинка! ))

19.05.2015 13:37 Каранда Галина => ©

:)))) він же ще малеееееесенький)))))

19.05.2015 09:15 Олена Вишневська => ©

Танюш, просто чудово! Захоплююсь твоїм умінням так влучно відмічати такі от речі)

Оригінальна картинка)) Смішна! Віршик теж грайливий, хоч і на філософську тему))

Класно дуже!!!))
Чудово, Таню!

Дякую, Сонечко!

Дуже сподобалось, Таню. Дійсно, яка різниця у розмірі, вигляді, будь чому, коли панують такі світлі почуття.))

Слоненятко можна назвати: Пушок!)
Гарно вийшло...