20.05.2015 19:56
for all
126 views
    
rating - | no usr.
 © Куць Ліля

Замерзла весна

Я ховаюсь за часом, хоч він не лікує,  

Не мовчу. Не кричу. Не живу,  

Дні розмальовую в кольори свого серця,  

А інколи навіть відчуваю цю зовсім не мою весну  


Який тепер в усьому сенс? 

Чи сонце ще гріє-мені не важливо 

Світ став не моїм. Не твоїм. Ні чим 

І я марно намагаюся зжитися з ним 


Маю ще кавалочок світла. Ним латаю рани,  

Ловлю ті спогади в обремок 

Нічого й нікого вже не чекаю. Не треба,  

А очі повні сліз все ще піднімаю до тебе 


Ненавиджу реальність. Пусту й непотрібну,  

Холодну без кожного Твого слова,  

Якщо колись до цього болю я звикну,  

Ми зустрінемось Там і почнемо розмову  


А зараз тут вітер. Замерзла весна 

Я гріюся піснями, чаєм, дощами 

Ти просто скажи для чого зима 

Всю Україну омила сльозами? 

Публікації: Куць Ліля

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.05.2017 08:47  Каранда Галина => ©