03.06.2015 23:06
© Оксамит
Мамо
з рубрики / циклу «Так є»
- Мамо!
Пригорни до себе сильно-сильно і не відпускай...
Не скажу нічого,
Знаю зрозумієш.
Народилась дивною і край,
Вже й волосся сивиною посріблилось...
- Мамо!
Не питай, не розкажу.
Заховай скупу сльозу далеко.
Я зберу всю враншню росу,
Що на крилах принесла лелека...
- Мамо!
Рідна!., прожите життя,
Диким маком поле пересічне,
Доля у вінок вплела,
Те незрозуміле, грішне, вічне...
- Мамо!
Із акацій білий цвіт,
Тополиний пух на вії снігом,
Небо безкінечний зодіак,
Вітер крадькома.., де перебігом...
- Мамо!
Сонях сонцем спалахне,
Теплотою в душу,
В серце жаром.
Не питай, а зрозумій мене,
Ще іскрить верлібровим недаром...