06.12.2010 14:13
-
338
    
  - | 2  
 © Коваль

Я – не поет

Я – не поет, я – не письменник, 

Але я хочу щось сказать, 

Адже, гадаю, не даремно 

Думки мої у голові гудуть. 

Я все на світі хочу знати, 

Я хочу мріяти літать, 

Але навіщо нас питати  

Про, що ми мрієм років у п’ять 

Навіщо душу рідну рвати?.. 

А їй так хочеться краси. 

Навіщо вам усім брехати? 

Навіщо бити «образи»? 

Адже у нас ще є надія. 

Хоч в років п’ять, але ще є , 

Хай станеться ота подія, 

В якій хоч клаптик щастя є. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!