Я – не поет
Я – не поет, я – не письменник,
Але я хочу щось сказать,
Адже, гадаю, не даремно
Думки мої у голові гудуть.
Я все на світі хочу знати,
Я хочу мріяти літать,
Але навіщо нас питати
Про, що ми мрієм років у п’ять
Навіщо душу рідну рвати?..
А їй так хочеться краси.
Навіщо вам усім брехати?
Навіщо бити «образи»?
Адже у нас ще є надія.
Хоч в років п’ять, але ще є ,
Хай станеться ота подія,
В якій хоч клаптик щастя є.