06.07.2015 11:33
© Тетяна Чорновіл
Диво купальської ночі
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
У ніч магічну на Купала,
Як сутінь травами шелесне
В туманне марево небесне,
Незнана мить, що досі спала,
Дозріє, мов вина ковток.
Крізь таємничих сил завади
Мій пуп’янок розквітне швидко.
Знайди мене, чарівну квітку.
Ні-ні, не поспішай зірвати,
Лиш доторкнись до пелюсток.
Вмить стрепенусь, на спалах схожа,
І в дикому палахкотінні
Метнуться врозтіч тихі тіні…
Не бійся, то моя сторожа
На снів неходжених стежках.
Бо, бач, усім на диво треба
Казкова сила огнецвіту.
Та знай, в цю ніч несамовиту
Розквітла я лише для тебе,
В твоїх омріяна думках.
Зі мною мріє ліс в чеканні,
Застигши ввись дерев вершками.
Йди…Стрепенуся пелюстками
Щоб світлячки стежки туманні
Убрали в блискітки навстріч.
Забудь про страх, спіши до мене…
Нечистих сил слабкі погрози
Зведуть чар-зілля чисті роси,
І диво збудеться знаменне
В чарівну ніч, купальську ніч.
