Ти далеко...
Ти далеко...
Між нами кілометрів тисячі...
Між нами сотні нез’їдених сніданків...
Та сотні не проспаних ранків...
Між нами як молекул в світі, дотиків непоцілованих...
І тисячі обіймів неподарованих...
Сотні ночей без твого подиху на вушко...
І стигне чаю мого кружка...
Одна...без твої...
А серце б`ється в унісон з тобою
І сни всі розгубилися в безодні ночі
Я все не сплю,
Не зімкну очі,
Усе чекаю…
Коли ти обіймеш мене за плечі...
Настане романтичний вечір
Коли дві чашки посміхнуться з чаєм
І хоч на мить життя побуде раєм!