09.08.2015 21:40

для всіх

191

2 | 2

 © Савчук Віталій Володимирович

Не журись

з рубрики / циклу «Перехрестя»

Вогні вокзалу жовто-кольорові

Десь там зненацька гучно зойкнув потяг, 

Думки зім’ялись, як кульки зіпсовано-гумо́ві, 

І десь поділись, наче здув їх протяг.

А в голові сум’ятиця, - як каша

Зібрать до купи все мені не сила, 

І не бадьорить кави гірка чаша

Я відчуваю, як пульсує кожна жила.

Десь там далеко ти хвилюєшся сердито

Мовчиш, та певно місця не знаходиш, 

Та час швидкий, і швидко в’януть квіти

І все мине, і ти печаль проводиш.

Як проводжають потяги вокзали, 

Як зустрічають ранки, мов надії

Я обійму тебе, як обійма вода причали, 

І подарую всі таємні мрії.