Чарівна дівчина
з рубрики / циклу «Свята моя земля»
Іде через поле чарівна дівчина,
Заквітчана, в росах, в сорочці до п"ят,
В вінку чорнобривці, жоржини, калина,
А в коси вплелися волошки і мак.
На шиї у неї разочок намиста,
А в очі заглянеш-глибінь, чистота,
Всміхнулась ласкаво, ясна, промениста,
Ступає легенько і пісню співа.
Та пісня, як доля висока і чиста,
Як щира молитва пливе в небеса,
Як чорне й червоне, як нива терниста,
То пісня про волю, одвічна й свята.
Дівчинонько-зоре, постій, озирнися,
Дай вроди напитись з роси і води,
І пісню почути й молитви навчиться,
Як звати тебе, звідкіля ти, скажи.
Вона зупинилась, вклонилась низeнько,
Всміхнулась ласкаво й зронила слова,
-Землиця там щедра, як любляча ненька,
І мова найкраща, і пісня дзвінка
Там чистії води і дні веселкові,
Там зоряні ночі і спів солов"я,
Мене називають окрайна, Вкраїна,
Та в Господа звусь Україною я.
2/27/2013
