Осінній дощ. Осанна!

з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»

Сьогодні зазвучить моя осанна

Порі осінній золотій, жаданій,

Дощу магічному і прохолоді ранній -

Цілющої води ковток останній…

Осінній дощ, прийми моє вітання,

Тобі завжди я рада на світанні,

При світлі дня, в міцних обіймах ночі -

Завжди твій дотик лагідно лоскоче…

Вікно відкритим на ніч залишаю,

Тебе, немов коханого, чекаю,

І ти біжиш, як три хреста алюром,

Коли в моєму серці тінь зажури…

Буваєш тихим, лагідним та ніжним,

І заколисуєш мій сум капіжно.

Люблю тебе, коли такий примхливий,

Не просто дощ, а хлющить з неба злива…

Хоча не всі у захваті й щасливі,

Для мене дощ - це справжнє диво!

Мелодії дощу бувають різні -

Спокійні, тихі, голосні та грізні…

Коли співаєш тихо а капела,

Тобі радіють і міста, і села,

Але буває в просторі небеснім

Керує грім оркестром, як маестро…

Спочатку какофонія, стакато,

На зміну форте - змішане легато,

А у фіналі в небі сонце сяє,

Осінній дощ за обрієм зникає…

І замовкають хмари-музиканти,

Блищать на сонці краплі-діаманти,

Ці ноти дощові - то подарунок,

Вода живильна, унікальний трунок...

м. Київ, 7.09.2015