13.09.2015 15:47
18+
167
    
  1 | 1  
 © Савчук Віталій Володимирович

Розбите щастя

Розбите щастя

з рубрики / циклу «Перехрестя»

Солоною краплинкою дрібні збігають сльози

І подолавши щік овал, занурюються в квіти

Маленька плаче дівчинка, підсолюючи коси

Ну як їй пояснити, що значить те «не жити»?!


Схопивши рученятами рукав нової форми

Щосили тягне тата, «Вставай, прошу, вставай!

«Ти маму налякав, обличчя в неї чорне,

Ти ж мені обіцяв вірша про коровай…



Благаю тебе, таточку, прокинься вже прокинься

Веди мне в садочок, я там вірша розкажу,

Якщо вставать не хочеш, тоді мерщій посунься,

Я в цей червоний ящик з тобою поруч ляжу!...»


Не розуміє крихітка, чому усі зібрались,

Чому усі сумують, назносили вінків

Чому усі дорослі у одяг чорний вбрались

І звідки ті військові суворі і стрункі?!...



А потім все скінчилося, кудись понесли тата

Знесилена, заснула у діда на руках

Так, із чужої волі, осиротіла Ната

На прах розбив їй щастя, в труну забитий цвях!

Савчук Віталій Володимирович цікавиться

  • Савчук Віталій ВолодимировичМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.09.2015 02:03  Серго Сокольник => © 

Ех...

 14.09.2015 13:27  Немезида => © 

Віталію, дуже щиро, зболено написали. Якщо це відгомін реального горя - прийміть мої співчуття.
***********
Я тільки трошки-трошки хотіла б порадити, якщо ви не проти.
ПЕРШИЙ КАТРЕН. Рози... це ж троянди, правда? Щоб цього уникнути, пропоную :
**********
СолонИМИ краплинкАМИ СТРУМОЧКИ СЛІЗ збігають
І подолавши щік овал, занурюються в квіти
Маленька плаче дівчинка, БІЛЯ ТРУНИ РИДАЄ,
Ну як їй пояснити, що значить те «не жити»?!
************
ТРЕТІЙ КАТРЕН.
Веди мне в садочок, я там віршА розкАжу,
******************
Виходить трохи не той наголос, згодні? Можна спробувати так:
***************
Благаю тебе, таточку, прокинься вже, прокинься
Веди мне в садочок, ПРИЙДИ МЕНІ НА ПОМІЧ.
Як уставать не хочеш, тоді мерщій посунься,
Я в цей червоний ящик з тобою ЛЯЖУ поруч!...»
****************
А втім, Ви, як автор, можете залишити все як є. Ваше святе право.
*********************
В цілому - мені дуже до душі. Гарно написали про таке горе...

 14.09.2015 09:08  Люлька Ніна => © 

Туга, сум і сльози на очах, коли читаєш Вашу поезію "Розбите щастя". Невимовне родинне горе. Особливо боляче за дітей. Цей вірш - це наше сьогодення. Дуже жаль, що таке. Вам натхнення на творчій ниві.

 14.09.2015 08:38  Тетяна Белімова => © 

Без слів... Реалії нашого життя. Не віриться, що це з нами.

 13.09.2015 16:53  Микола Васильович СН... => © 

Поезія "Розбите щастя" В.В.Савчука має неймовірну глибину і силу філософських емоцій, що переконливо змальовані у переживаннях дівчинки за втраченим на війні татусем та у небайдужому авторському ставленні до родинної трагедії, що уособлює біди й переживання усього народу.
Творчих успіхів! З повагою!