26.09.2015 08:18

для всіх

316

2 | 2

 © Ольга Шнуренко

Ти жінка - озеро Любові

присвята

Мені так часто, в будь-яку годину, 

Ти присилаєш радісні світлини.

Таку красу спіймати – Божий дар, 

Коли на квітах бджілка п’є нектар.

Кульбаби віхола, напівпрозора, 

Нагадує хустину із ангори.

Рогатий жук на пелюстках троянди, 

Волошки пелюстки, немов гірлянди.

Всі подарунки я складаю в скриньку, 

Твої вірші, перлинки і родзинки, 

І час від часу, скриньку відкриваю, 

до серця подарунки пригортаю.

В листах словами обіймаю ніжно, 

І сльози по щоках біжать капіжно…

Ти жінка - чисте озеро Любові, 

Тобі я дякую за кожне слово!

м. Київ,