Намистинки кохання розсипались….
Нову б нитку узяти… Чи схочемо?
Адже легше сказати: «так випало»,
підкріпивши словами пророчими….
Вибач, істина в нас не розідрана,
споглядаємо лиш різні сторони
й кожний думає шкіру що зідрано
тільки в нього... інший же – вороном….
Знов слізьми умиваюсь пекучими:
не змогли підійнятись над правдами
Сенсу нуль один одного мучити,
почуваючись виключно зайдами….
Харків, 26.09.2015
