Любов ще є!
Людина нині вкрай неідеальна,
Стежки шукає легші - навпростець...
За мурами земної коновальні
Частенько уривається терпець.
Чарівне сяйво непоборно тане,
Палає світ у спеку без води.
Сірчаний дух несе поріддя тьмяне,
Перекриває до сердець ходи.
Якщо теперечки така могила,
Що ж буде завтра? Завтра буде що ж?
Невже планету, н́аскрізно прогнилу,
Більш не зросить із віри-правди дощ?
...Та ні... дивися: милостиню щиро
Хлопчина біля церкви подає...
Війна мине - і бути, бути миру!
Ненависте, біжи: любов ще є!!!
