Запаркеття
Ти любиш тихі осінні вечори, коли можна посидіти хвильку біля вікна і подивитись, як у сутінках кружляє золоте листя. Чашка гарячого чаю знімає втому. Все тіло болить, але ти давно вже звикла, тобі навіть приємно.
Телефонний дзвінок.
-Мила, ти не ображайся…
-Ми не їдемо на ці змагання, так?! – переб’єш ти, бо знаєш усі його фрази напам’ять. – Тільки спитаю, чому?
-Навчання… і грошей нема.
-Все можна вирішити, ти просто не хочеш.
-Пробач! Я справді не можу, не злись на мене.
-Доброї ночі, любий, - спокійно промовиш ти.
Чашка чаю зрадливо затремтить у твоїх руках. Ти німо заплачеш і на мить заплющиш очі. Як довго ти мріяла про цю поїздку! Скільки часу, твоїх сил, власне, ваших сил!.. І все марно. Ваші суперники рвуться вперед, а ви…
Він винен тільки частково, ти знаєш. Він також від когось залежить. А ти повністю залежна від нього. Бо ви – одне ціле, ви – пара!
…Завтра буде ранок, прекрасний осінній ранок. І ти, моя принцесо, зробиш ідеальну зачіску, манікюр, довершений легкий макіяж і попрямуєш на тренування (ти завжди ідеальна, це твій обов’язок). Він візьме тебе у свої сильні руки, зазирне в очі і самим поглядом ще раз попросить вибачення. Ти на декілька годин забудеш усі образи. Тобі занадто добре з ним, ти занадто звикла до нього! Ти любиш його. І коли ви танцюєте, у вас одна на двох душа. Принцесо, ти губишся у своїх почуттях! Коли боляче і солодко водночас.
Незважаючи на щоденні проблеми, ви постійно працюєте, невтомно і незворушно. Ви ніколи не звинувачуєте один одного, не вивільняєте свою злість чи невдоволення. Невдачі, поразки, старі костюми… Але ви працюєте! Разом! І ти, моя принцесо, ніколи не втрачаєш віри, навіть коли маєш не те, про що мріяла.
І ось така важлива для вас перемога! Одна з десяти можливих. Ти ловиш себе на думці, що цей кубок не вмістить твоїх сліз. Але зараз ти найщасливіша на цій планеті! Тебе обіймає партнер, це Ваша перемога!
А потім все спочатку: біль, нерви, сподівання, радість і любов. І не важливо, скільки тобі років, моя принцесо, десять чи двадцять п’ять, ти пройдеш цей шлях, бо сама його обрала. Твоє життя – танець. Твоя любов – танець…
