06.10.2015 13:52
для всіх
197
    
  5 | 5  
 © Анна Ольтенберг

Вальс

А може просто Доля?

Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
Воно лишилось на усе життя.
Ліна Костенко

У нас на двох – вогонь і танець.

Безмежний вальс на битім склі.

І наше щастя трохи ранить,

І сяйво пломенить вві сні.



 

Усе було. Усе минуло.

Як я без тебе? Я без крил…

Десь арфа стомлено зітхнула.

Чи ти мене колись любив?



 

А я любила чистий погляд

І світлу усмішку твою.

І це була така безодня!..

Мовчать, що я тебе люблю.


 


Яка була тоді щаслива!

Усе відчула! Все було.

Той вальс над прірвою, щосили, 

Де кожен дотик, як тавро.



Короткий погляд, рук єднання...

На мить два серця обнялись.

Цей вальс, напевно, вже останній.

А перший буде ще колись.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.10.2015 01:19  Серго Сокольник => © 

Так... Гарний вальс...

 06.10.2015 21:07  Тетяна Белімова => © 

Дуже ніжно!
Музика зачаровує, як і сам вірш))

 06.10.2015 16:21  Світлана Рачинська => © 

Анно, зачарували мене!.... Закружляли.... Так чуттєво, так щиро, так витончено-поетично... ах...

 06.10.2015 15:24  Тетяна Чорновіл => © 

Красиво!
І мелодія підходить надзвичайно!

 06.10.2015 14:30  Віталій Перетятько => © 

Якісна, змістовна, зворушлива поезія. В кінці "дьогтьонуло" слово "дива". Я б попрацював над останнім стовпчиком - якби це був мій вірш.