Анна Ольтенберг Злотокоса
Ходить осінь на півпальцях,
Стелить дим, як пелену.
Сад у золотій куфайці
Мріє щось і жде весну.
Впало небо, і над нами
Сірі хмари розлились.
Ранок плаче холодами
(Хтось – униз, а хтось – у вись).
Ходить осінь злотокоса,
Тихо плаче десь дівча.
Добре все. Це просто осінь
Доторкнулась до плеча.
23.10.2015 16:14 Простой Смертный => © |
 Красивые у вас метафоры в этом стихотворении) |
12.10.2015 23:04 Деркач Олександр => © |
 гарно |
12.10.2015 12:25 Серго Сокольник => © |
 Гарно0 |
12.10.2015 09:35 Світлана Рачинська => © |
 І мені дуже тепла палітра поезії.... Злотокоса - красиво ж як про осінь!!! |
11.10.2015 23:34 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудові осінні образи! Сад у золотій куфайці зворушив! )) |
11.10.2015 20:49 Тетяна Белімова => © |
 Чудово, Аню! Такі живі образи вийшли! Особливо у першому катрені)) Цілком олюдненні! Дуже сподобався сад у золотій куфайці)))) |
11.10.2015 19:22 Каранда Галина => © |
 Гарно. |