02.11.2015 22:35

18+

120

1 | 1

 © Олександра

Життя...

з рубрики / циклу «Подих осені»

Повсюди ми шукаєм ідеалів, 

Блукаємо, знаходячи не те, 

Змарніли очі від буденних серіалів, 

А серце - потемніло й не цвіте.

Немає в світі, те - що так шукаєм, 

Бо він дає лиш те, що в нього є, 

Ми любимо і плачемо, втрачаєм, 

Пустелю стелимо в життя своє.

Чому так важко нам не озиратись?

Сміятися, боятися і йти?

Знаходити, на кого опиратись, 

Спалити біль й позаду всі мости?

Не знаю, мені теж буває важко.

А може, просто легко не бува.

Тому нам варто випустити пташку, 

Й лиш щирість пропускати у слова.