12.11.2015 10:57
для всіх
96
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Запам`ятав

Я тебе запам’ятав 

Ще стрункою й молодою,  

Нині глянув, не впізнав,  

Стрівся з жінкою старою. 


Упізнав лиш голос твій,  

Залишився він не змінним,  

Також розмах чорних вій 

Є і досі ще чарівним. 


Ти добилася всього,  

Маєш доньку та онуку,  

Науковець до того,  

Ти освоїла науку. 


Нині ти живеш сама,  

Ліків пригоршню ковтаєш,  

Грошей як завжди катма,  

Але ти все ж виживаєш. 


Ти активна як завжди,  

Щодня пресу ти читаєш,  

Не боїшся ти біди,  

Брехні влади викриваєш. 


Пишеш владцям ти листи,  

Що вони не так працюють,  

Захищаєш люд простий,  

Хоч тебе не завше чуюють. 


Може треба всім так жить,  

Як живе моя знайома,  

Не мовчать, а говорить 

Поки ми ще тута, вдома. 

20.03.15. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.11.2015 14:01  Тетяна Чорновіл => © 

Все ж таки Ви зустріли надзвичайну жінку.
Яка сколихнула бурю спогадів і роздумів!
Навіть надихнула на приємний вірш!
Життя дарує нам іноді такі чудові зустрічі.