Люблю їх дуже ніжно
з рубрики / циклу «Вірші про тварин»
Мене, як завжди, на світанку,
Мій кіт-бешкетник розбудив,
Він злісно мордував фіранку,
І їсти жалібно просив.
Спросоння я йому шептала,
Що він мене уже дістав!
Коли нарешті з ліжка встала,
Від радості мій кіт літав!
Шалено лизькав він сметанку,
Котячим кормом заїдав,
А другий кіт дрімав до ранку,
І сумно уві сні зітхав.
Мій Тигрик дуже неслухняний,
А Мурзік тихий, як удав,
В одного настрій вже весняний,
А інший все життя би спав.
Але люблю їх, як не дивно,
Так ніжно, як своїх дітей,
Цілую в носики грайливо,
І притискаю до грудей…
м. Київ, 2012р.