Ольга Шнуренко Байка про кота
Ще не зійшла на небі
Ранкова зірка осяйна,
А я вже чую шкребіт
Мого шкідливого кота…
Стрибає він на груди,
І ніжно лапкою штовхає,
Кусаючи за вушко,
Сердито промовляє:
"Коли сніданок буде? -
Від голоду вмираю!"…
А суть у байки ось яка -
Ви дуже добре обміркуйте,
перш ніж заводити кота...
м. Київ, 2012р.
18.11.2015 00:18 .. => © |
такий швидкий кінець)) Правильне застереження. Я ще (після прочитання комента автора П.) на місце кота поставила голодного мужика. теж непогано вийшло:) |
17.11.2015 15:12 оксамит => © |
 Я зрозуміла)))))))))))) айсберги вони такі)))))))))))))) Гарні Ваші улюбленці. хай радують)))))))))) |
17.11.2015 15:09 Олена Вишневська => © |
 Клубочки радості, доки господар у пошані в них)))) |
17.11.2015 15:02 © ... => оксамит |
Ось вони мої любі друзі))) |
17.11.2015 14:44 оксамит => © |
)))))))))))) Вітаю пані Олю!!! Коти вони такі)))))))))) в мене троє, люблю чорних, гладкошерстних, великих)))))))))) Гарний вірш, правдивий, все підмічено)))))) |
17.11.2015 09:37 Тетяна Белімова => © |
|
16.11.2015 22:49 Панін Олександр Мико... => © |
 Не міркуйте, заводьте і все! Бо ВІН сам тоді заведеться. |
.gif "{#}")
Класно, Олю))) Ваш м`який гумор дещо згладив проблему. А це справді велике питання.