29.11.2015 09:51

для всіх

170

5 | 5

 © Ольга Шнуренко

Жінка у вуалі

з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»

Ось і осінь минула, згасає, 

Вже зібралась в останній політ, 

Як раніше, тепла вже немає, 

І не тішиться сонцем зеніт…

Листопад шарудить під ногами

І шепоче мені: "Прощавай", 

А на згадку дарує гербарій -

Кольорових листочків розмай…

Знов засмучена і стривожена, 

Усамітнена йду у журбі, 

Пурпурове і заворожене

листя тліє в пожухлій траві...

Тихий вечір на плечі лягає, 

Обіймає мене, ніби шаль, 

Я свій смуток у серці ховаю, 

На обличчі - прозора вуаль ...

м. Київ, 29.11.2015